III
Сокальський
НВК « ЗШ І ступеня – гімназія» імені Олега Романіва
Виглінська
Оксана Тимофіївна
«
Формування математичної компетентності учнів шляхом розв'язання задач на уроках
географії»
Методичний
посібник
Сокаль 2017
IIII
РецензентРябова О.М. – методист РМК Відділу освіти
Сокальської РДА Автор-укладач Виглінська О.Т.Формування математичної компетентності учнів шляхом
розв'язання задач на уроках географії. Методичний посібник, 2017. - 33 с.
III
Зміст
Вступ
Зміст програми з географії та вимоги щодо
розв'язування задач………..с.3
Розділ
1.Види задач і прийоми їх розв'язання………...................................с.6
Розділ
2. Приклади розв'язування задач на уроках географії
2.1. 6 клас. Розділ ІІ. Земля на плані та
карті.
Тема 2. Масштаб та його види………………….………………….............с.9
2.2. Розділ ІІІ. Оболонки Землі.
Тема 2. Атмосфера…………………………………………………….........с.12
2.3. 7 клас. Розділ ІІ. Материки тропічних
широт
Тема1. Африка………………………………………………………...........с.17
Тема 3. Австралія ……………………………………………………..........с.18
2.4. 8 клас. Розділ І. Географічний простір
України.
Тема
3. Україна на карті годинних поясів…………………………..........с.19
2.5. Розділ ІІІ. Природні умови та
ресурси України
Тема 2.Клімат України……………………………………………............с.22
2.6. Тема 3. Води суходолу і водні
ресурси……………………………..........с.24
2.7. Тема 7. Ландшафти України………………………………………….......с.25
2.8. Розділ IV.
Населення України та світу………………………………......с.26
2.9. 10 клас. Соціально-економічна географія
світу
Тема 3. Світові природні ресурси………………………………..…........с.28
Висновок………………………………………………
…………………....... с.30
Додатки.
Формули для розв'язування задач з географії…………….............с.31
Список використаних
джерел інформації……………………………............с.33
ІІІ
Вступ
Зміст програми з географії та вимоги щодо
розв'язування задач
Сучасна шкільна
географічна освіта передбачає всебічний розвиток особистості школяра з
урахуванням його природних даних, здібностей, інтересів та потреб. Сьогодні
якість знань визначається не стільки тим, що знає і може відтворити учень,
скільки тим, як він уміє ними скористатися.
Метою
сучасної географічної освіти є створення особистості, яка володіє
просторово-географічними знаннями, культурно-географічними ціннісними
орієнтирами; особистості, яка пов`язує своє майбутнє у географічному середовищі
на основі взаємодії з природою, тобто - формування компетентної, обізнаної
особистості з активною громадською позицією. Тому сьогодні навчальний процес
має бути спрямований на досягнення ключових та предметних компетентностей.
Чому сьогодні перед
педагогами постає питання організації навчального процесу з точки зору
компетентнісного підходу?
Напевне, тому, що лише «суха» теоретична обізнаність не дає можливості сучасній
людині в повній мірі реалізувати себе у суспільстві. В наш час особливої
цінності набувають уміння швидко і всебічно аналізувати проблемну ситуацію,
використовуючи свої знання, знаходити цікаве (нестандартне) рішення проблеми,
брати відповідальність за прийняття рішення. У набутті різностороннього досвіду
і полягає основа компетентнісного підходу в освіті.
Компетентність – набута у процесі навчання
інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей
і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці .
Предметні
компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для
їх опису використовуються такі ключові поняття: «знає і розуміє», «уміє і
застосовує», «виявляє ставлення і оцінює»
На
сучасному етапі важливою проблемою реалізації компетентісного підходу до
навчання на уроках географії є використання новітніх освітніх ідей та
педагогічних технологій.
Географічні компетентності можна виділити у такі
групи:
1.Природнича
компетентність.
2.Соціально-економічна
компетентність.
3.Екологічна
компетентність.
4.Просторова
компетентність.
5.Краєзнавча
компетентність.
6. Математична
компетентність.
Математична
компетентність
Уміння:
застосовувати математичні методи
для розв’язання географічних
проблем і задач, розуміти і
використовувати математичні моделі
природних та суспільних
явищ і процесів
Ставлення:
усвідомлення варіативності та
значущості математичних методів
у розв’язанні географічних проблем
і задач.
Задачі
передбачають таку мету:
• формувати
практичні вміння й навички;
• розвивати
логічне просторове мислення;
• формувати
пізнавальні інтереси;
• розвивати
активність, цілеспрямованість і наполегливість;
• виявляти й
заохочувати здібних школярів;
• готувати учнів
до конкурсних випробувань.
Щоб успішно оволодіти вмінням розв’язування
географічних задач необхідно мати міцні теоретичні знання з географії та знати
формули, вміти будувати графіки, діаграми, визначати відсотки і т.д.
ІІІ
Розділ 1. Види
задач і прийоми їх розв'язання
Вчені виділяють такі види географічних задач:
а) за характером
об’єктів – практичні (реальні) і теоретичні (математичні);
б) за відношенням
до теорії – стандартні і нестандартні;
в) за характером
вимог – знаходження невідомого, перетворення і побудова, доведення чи
пояснення;
г) за змістом –
розрахункові, графічні (на побудову елементів рельєфу, графіків, діаграм тощо),
на визначення географічних координат, на визначення напрямів на карті, а також
нестандартні та олімпіадні задачі
Географічні задачі
поділяються на репродуктивні й проблемні.
Способи розв’язування репродуктивних задач ґрунтуються на відомих правилах,
приписах, алгоритмах; проблемні задачі потребують пошуку способів їх
розв’язування.Репродуктивні задачі є в усіх згаданих підручниках. Вони
представлені задачами на:
• знаходження
азимутів, масштабів карт, відстаней та географічних об’єктів на карті ;
• на обчислення абсолютної і відносної висоти ;
• на визначення температури повітря;
• географічної
довготи міста за даними місцевого і поясного часу й навпаки та ін.
Вперше географічну
задачу учень має розв’язати на уроці під керівництвом учителя. Лише після цього
розв’язування географічної задачі може бути одним із завдань поточного,
тематичного або підсумкового оцінювання
Процес розв’язування
задач можна розділити на такі етапи :
1- аналіз задачі
2короткийзаписумовизадачі;
3 – пошук способу розв’язування задачі;
4 – розв’язування і запис розв’язку задачі;
5 – формулювання відповіді.
Нестандартні задачі не мають визначеного алгоритму дій. Процес розв’язування нестандартних задач складається з двох послідовних операцій:
1. перетворення нестандартної задачі на іншу, еквівалентну їй, але вже стандартну;
1- аналіз задачі
2короткийзаписумовизадачі;
3 – пошук способу розв’язування задачі;
4 – розв’язування і запис розв’язку задачі;
5 – формулювання відповіді.
Нестандартні задачі не мають визначеного алгоритму дій. Процес розв’язування нестандартних задач складається з двох послідовних операцій:
1. перетворення нестандартної задачі на іншу, еквівалентну їй, але вже стандартну;
2. поділ нестандартної задачі на кілька
стандартних; залежно від характеру нестандартної задачі ми вибираємо план дій.
Задачі з географії з
міжпредметним змістом є засобом і умовою розвитку пізнавального інтересу. Якщо
учень має міцні знання й уміння з географії, то уміння розв'язувати прикладні
задачі з використанням міжпредметної взаємодії суттєво активізує його
пізнавальну діяльність.
Це допомагає встановити
зв’язки між природничими дисциплінами та показати використання інтеграції
природничих знань при розв’язуванні задач на уроках.
У процесі розв’язування
проблемних задач учні оволодівають досвідом творчої діяльності, тобто здатністю
знаходити свій оригінальний спосіб розв’язування для кожної нової задачі,
спиратися як на знання і вміння, що вже відомі, так і на здогадку, інтуїцію та
інтелектуальний рівень володіння навчальним матеріалом.
ІІІ
Розділ
2. Приклади розв'язування задач на уроках географії . 6 клас.
2.1.Розділ
ІІ. Тема 2. Масштаб та його види.
1.Переведіть числовий
масштаб в іменований:
А) 1: 200 000 в 1 см – 2000м; в
1 см – 2 км;
Б) 1:
1 000 000 в 1 см – 10 000м; в 1 см – 10 км;
В) 1: 5000 в 1 см -50м;
Г) 1: 300 000 в 1 см – 3 км;
Д) 1: 150 000 в
1 см – 1500м; в 1 см – 1,5 км;
Е) 1: 250 в 1 см – 2,5 м;
2. Переведіть іменований масштаб і числовий:
А) в 1 см – 200м ; М 1 : 20000;
Б) в 1 см – 80 км; М 1 : 8000 000;
В) в 1 см – 250м; М 1: 25000;
Г) в 1 см – 40 км; М 1: 4000 000;
Д) в 1 см – 25м; М 1: 2500.
3.Літак рейсом Сантьяго
– Сан-Франциско зробив проміжну зупинку
в Мехіко. На контурній карті позначте ці міста, прокладіть маршрут літака та з
допомогою масштабу та лінійки обчисліть відстань, яку подолав літак.
Розв'язання:
1)
Сантьяго – Мехіко:7,2 см х 900 км = 6480
км;
2)
Мехіко – Сан-Франціско: 3,3 х 900 км=
2970 км;
3)
Сантьяго – Сан-Франціско: 6480 + 2970 =
9450 км.
Відповідь:
літак пролетів 9450 км.
4. Визначте, яка карта
має менший масштаб:
а) 1: 500 000 чи
б) 1 : 50 000?
Розв'язання:
1) 1: 500 000 це в
1 см 5 км; 2) 1: 50 000 це в 1 см
500м
Відповідь:
у першої карти масштаб менший( дрібніший)
5. Вулиця завдовжки 2
км на карті зображена лінією 8 см. Який масштаб карти?
Розв'язання:
1) 8 см – 2000м
1 см -
Х м 2) Х = 2000м : 8см = 250м; в 1см- 250м;
Відповідь:
масштаб карти 1: 25000
6. Масштаб карти 1:
100 000. Якою буде довжина лінії на цій карті, якщо на місцевості довжина
лінії має 100 км?
Розв'язання:
1) М 1: 100 000 ( в 1 см – 1000м або в
1см – 1 км).
2) в 1 см – 1 км
Х см – 100 км
3) Х =
100:1= 100см.
Відповідь: довжина лінії на
карті – 100см
7. На карті відстань між двома озерами становить 2
см. Дійсна відстань між ними дорівнює 1800 км. Визначити масштаб карти.
Розв'язання:
1)
2см – 1800км
1см – Х
2)
Х = 1800: 2=900км= 900 000м;
3)
М 1: 90 000 000.
Відповідь:
масштаб карти 1: 90 000 000.
8. Запишіть числовий масштаб плану ділянки, якщо її
протяжність з заходу на схід дорівнює 20
м, а на плані довжина ділянки в цьому напрямі становить 5 см.
Розв'зання:
1)20 м – 5см
; Х - 1 см
2) Х – 20 : 5 = 4 м;
3) в 1 см – 4
м; М 1 : 400.
Відповідь:
масштаб плану ділянки М 1 : 400.
ІІІ
2.2.
Розділ ІІІ. Оболонки Землі. Тема 2. Атмосфера.
1. Літак летить на
висоті 7 км. За бортом літака температура повітря -18°С.Яка температура повітря
в цей час над рівнем моря?
Розв'язання:
з висотою температура знижується на 6°С з кожним кілометром висоти.
1)7км х 6°= 42°С(
це різниця температур між рівнем моря і
висотою, на якій летить літак.
2) -18°С + 42°С =
+24°С.
Відповідь:
над рівнем моря температура повітря +24°С.
2. Яка температура
повітря на вершині Ельбрусу, якщо біля підніжжя на висоті 500м вона дорівнює
+15°С?
Розв'язання:
Абсолютна висота Ельбрусу 5642м.
1) 5642м – 500м= 5142м;
2)5142м · 0,6°С : 100м = 30,9°С;
3) 15°С – 30,9°С = - 15,9°С.
Відповідь:
на вершині Ельбрусу -15,9°С.
3. Визначте горизонтальний баричний градієнт між
двома пунктами, що знаходяться на одному меридіані на віддалі 0°15´, а різниця
атмосферного тиску в цих пунктах – 16,3 мм.рт.ст.?
Розв´язання:
G =
P1 – P2 : 111,1 км.
1) 1° = 60´; 1° = 111,1 км.
2) 15´ · 111,1 км : 60´ = 27,8 км;
3) 16,3 мм.рт.ст. · 111,1 км : 27,8 км =
65,1мм.рт.ст / км
Відповідь:
баричний
градієнт – 65,1 мм.рт.ст./ км
4.Встановіть висоту гори, якщо відомо, що на її
вершині температура повітря становить -18°С, а біля підніжжя – (+6°С).
Розв'язання:
1) -18°С - 6°С = -24°С;
2)-24°С · 1000м : 6° = 4000м.
Відповідь:
висота гори 4000м.
5.Тиск
повітря біля підніжжя гори на висоті 100м над рівнем моря становить
750мм.рт.ст, а на вершині гори в цей самий час - 550мм.рт.ст. Обчисліть
абсолютну висоту гори (у м).
Розв'язання:
На
кожні 100 м тиск зменшується приблизно на 10 мм рт. ст.
1)100м
= 10мм
х м = 200мм.
2) Х= 2000м( це висота гори)
Підніжжя
на висоті 100 м над рівнем моря, тому загальна абсолютна висота гори 2000 + 100
=2100м.
Відповідь: абсолютна висота гори 2100м.
6.Який атмосферний
тиск(Р) на вершині Говерли, якщо в
м. Яремчі на висоті
660м атмосферний тиск – 770мм.рт.ст.?
Розв'язання:
з висотою атмосферний тиск
знижується на 10мм.рт.мт. з кожними 100 м висоти.
1)
2061м – 660м = 1400м;
2)
1400 : 10 = 140 мм.рт.ст.( це Р2)
3)
Р1 –Р2 = 770 – 140= 560 мм.рт.ст.
Відповідь:
на вершині Говерли Р – 560 мм.рт.ст
7. На якій висоті
летить літак, якщо атмосферний тиск за бортом – 360 мм.рт.ст., а тиск на рівні
моря – 760 мм.рт.ст.?
Розв'язання:
1) 760 – 360 = 400 мм.рт.ст.( це різниця тисків)
2) 400 · 1000м : 100 = 4000м = 4 км.
Відповідь:
літак летить на висоті 4 км.
8. На скільки поверхів
висотного будинку піднявся ліфт, якщо висота між поверхами 3м, а атмосферний
тиск змінився на 4,8 мм.рт.ст.?
Розв'язання:
1) 4,8мм.рт.ст. · 10м : 1 мм.рт.ст. = 48м.
2) 48м : 3м = 16 поверхів.
Відповідь:
ліфт піднявся на 16 поверх.
9. Низьким, нормальним чи високим вважається
атмосферний тиск 600 мм.рт.ст. на висоті 1,5 км і чому саме?
Розв'язання:
1)
1000м – 10 мм.рт.ст.
1500м – 150 мм.рт.ст.
2)
760 мм.рт.ст. – нормальний атмосферний
тиск над рівнем моря.
3)
760 – 150 = 610 мм.рт.ст. – це
нормальний атмосферний тиск на висоті 1,5 км.
Відповідь:
атмосферний тиск 600 мм.рт.ст. є занизьким для висоти 1,5 км.
ІІІ
7 клас.
2.3.Розділ
ІІ. Материки тропічних широт.
1.Розрахувати
протяжність материка з півночі на південь вздовж меридіана 20° сх.д. та з
заходу на схід вздовж північного тропіка та екватора.
Розв'язання:
довжина 1° меридіана та
екватора = 111,3 км;
довжина північного тропіка =
102,5 км.
1)Протяжність Африки за
меридіаном: 35°пд.ш.+32° пн..ш.= 67°
2) 67° х 111,3 км =
7457 км.
3) протяжність Африки
вздовж тропіка: 16°зх.д. + 37° сх..д. = 53°
4) 53° х 102,5 км =
5432,5 км.
50 протяжність Африки
вздовж екватора:43°сх.д. - 9° сх..д. = 34°
4)
34° х 111,3 км = 3784,2 км.
Відповідь:
протяжність Африки з півночі на південь 7457 км, з заходу на схід вздовж
тропіка – 5432,5 км, вздовж екватора 3784,2 км.
2. Визначити
протяжність Австралії з півночі на південь
за меридіаном 142º сх.д. та з заходу на схід вздовж паралелі
26º пд.ш.
Розв'язання:
1)
Протяжність вздовж паралелі 26º пд.ш.(
1º = 100км)
153º
- 113º =40º; 100км·40º = 4000 км.
2)протяжність вздовж
меридіана ( 1º = 111км)
38º пд.ш. - 11º пд.ш. =
27º; 111 ·27º = 2997 км.
Відповідь:
протяжність Австралії з заходу на схід – 4000 км, з півночі на південь 2997 км.
ІІІ
8
клас.
2.4.
Розділ І. Географічний простір України.
Тема 3. Україна на карті годинних
поясів.
1.В якому місті і на скільки хвилин раніше зійде
Сонце – у Києві чи Житомирі?
Розв'язання:
Київ - 30° 30´ сх..д.;
Житомир - 28° 30' сх..д.
Земля обертається
навколо своєї осі на 1° за 4хвилини.
1)
30° 30´- 28°30' = 2°.
2)
2° х 4 хв. = 8 хв.
Відповідь:
Сонце швидше зійде у Києві, бо він розташований на 2° східніше Житомира.
2.Як відрізняється
місцевий час від поясного?
Розв'язання:
поясний час – це час у Києві (30°30' сх..д.)
1)
Львів – це 24° сх..д.
2)
30°30´ - 24° = 6°
3)
6°х 4 хв = 24 хв.
Відповідь:
місцевий час відрізняється від поясного на 24 хв, бо Львів розташований на 6°
західніше Києва.
3. У Києві 23 вересня Сонце сходить о 6.46 год. За
поясним часом. О котрій годині за поясним часом в цей день Сонце зійде у Сімферополі?
Розв´язання:
Київ - 30°30' сх.д.;
Сімферополь - 34° сх.д.
1) 34° - 30° 30' = 3° 30';
2) 3° 30' · 4 хв.= 14 хв.;
3) 6.46 – 14 хв. = 6.32.
Відповідь: у Сімферополі Сонце зійде о 6год 32 хв.
4. За місцевим часом у Києві 12.10 год. Котра година в даний
момент у
Харкові?
Розв'язання:
Київ -30° 30' сх.д.;
Харків - 36° сх.д.
1) 36° - 30°30' = 5° 30' ;
2) 5° 30' ·4 хв.=22хв.;
3) 12.10 + 22 хв. = 12.32.
Відповідь:
у Харкові за місцевим часом 12 год. 32 хв.
5. О котрій годині ви прибудете до Києва, якщо вилетіли з Ташкента о 19.00 , а політ тривав
4 години?
Розв'язання:
Київ – ІІ-й часовий пояс; Ташкент – V-й часовий пояс.( 3 год.)
1)
19 – 3 = 16;
2)
16 + 4 години польоту = 20.00.
Відповідь:
до Києва пасажири прибудуть о20.00 год.
6. Визначте, на скільки годин у куди слід перевести
стрілки годинника, який показує місцевий час, у разі переїзду з Києва до
Тбілісі ( 42° пн..ш., 45° сх..д.)
Розв'язання:
1)45° - 30° = 15°;
2) кожен часовий пояс це 1 год = 15°;
Відповідь:
стрілки годинника слід перевести на 1 годину вперед, бо Тбілісі розташоване на
схід від Києва.
ІІІ
2.5.
Розділ ІІІ. Тема 2.Клімат України.
1.При температурі + 30°С повітря має абсолютну
вологість 17,3 г/м³. Визначити
дефіцит вологи.
Розв'язання:
30 г/м³ - 17,3 г/м³ =
12,7 г/м³
Відповідь:
дефіцит вологи 12,7 г/м³ .
2.При температурі +30°С в 1м³ повітря утримується 15
г водяної пари. Визначити відносну вологість повітря.
Розв'язання:
При температурі повітря +30°С повинно бути 30г/м³.
15г/м³ ·100% : 30г/м³ =50%
Відповідь:
відносна вологість повітря 50%.
3.Визначте
коефіцієнт зволоження, якщо опадів випадає в середньому за рік 400 мм,
випаровування 410 мм, а випаровуваність 800 мм. Поясніть, для якого регіону
України характерні дані показники. Яким чином цей показник впливає на горизонт
вимивання?
Розв’язання:
Використовуємо
формулу К = О/В
1)К
= 400 мм : 800 мм; К = 0,5.
Відповідь: коефіцієнт зволоження буде
складати 0,5, такий показник характерний для південної території України (зона
степу).
4.
Обчислити абсолютну вологість повітря, якщо при температурі повітря 15ºС
відносна вологість становить 90%.
Розв'язання:
При температурі повітря 15ºС у повітрі може міститися 13 г/м³.
1)
Абсолютна
вологість = 13г/м³ · 90% :100% = 11,7 г/м³.
Відповідь: абсолютна вологість повітря 11,7
г/м³.
ІІІ
2.6.
Розділ ІІІ. Тема 3. Води суходолу і водні ресурси.
1.Похил
Дніпра 11см/км, довжина річки - 2285 км. На якій висоті над рівнем моря бере
початок р. Дніпро?
Розв'язання:
Похил
= падіння / довжина. Падіння = висота витоку - висота гирла. У нас відомі похил
і довжина, тому можемо знайти похил.
11· 2285 = 25135 см =
251,35 м.
Відповідь:
висота витоку р.Дніпро 251,35м.
2.Визначте
похил р.Дунай. Витік =678м. Гирло =0м. Довжина= 2,8км.
Розв'зання:
Похил
= (678-0)/2,8= 23м/км.
Відповідь: похил річки 23м/км.
3.Визначити витрату води в річці, ширина якої 20м,
швидкість течії – 0,8 м/с, а глибина – 0,5м.
Розв'язання:
1)
4 · 0,5 = 2м²
2)
2м² · 0,8м/с = 1,6м³/с.
Відповідь:
витрата води 1,6 м³/с.
4. Визначити похил ділянки річки завдовжки 50 км за
умови, що атмосферний тиск у верхній частині ділянки становить 740 мм.рт.ст. ,
а в нижній – 750 мм.рт.ст.
Розв'язання:
1)
750 – 740 =10 мм.рт.ст.
2)
Похил річки = 100м: 50 км
=10 000см: 50 км=200см/км.
Відповідь:
похил річки 200 см/км.
ІІІ
2.7.Тема
7. Ландшафти України
1.Яку площу(у тис.км²) займають гори в Україні, якщо
відомо, що Карпати становлять 4% від території України, а Кримські гори – 1%?
Розв'язання:
1)площа України – 603,7 тис.км². це 100%;
2) 4%7 ·5% : 100% = 30,2 тис.км².
Відповідь:
гори України займають площу 30,2
тис.км².
ІІІ
2.8.
Розділ IV. Населення України та світу.
1.Визначити середню густоту населення України (за
даними на 01.01.2017р)
Розв'язання:
1)
42, 524 млн. чол. : 603, 7 тис. км² =
70,4 чол./км²
Відповідь:
середня густота населення України 70,4 чол/км².
2.Визначити природний приріст населення України у
2016р за такими даними:
народжуваність -332 чол.; смертність -479 чол.
Розв'язання:
П. п.= Н –С= 332 -479 = - 147 чол.
Відповідь:
природний приріст населення України у 2016році –
-147 чол.( смертність перевищує народжуваність).
3.Розрахуйте,
як зміниться населення країни за рік.
(
дані станом на 2008р):
народжуваність
472,7 тис.ос.
смертність
762,9 тис.ос
еміграція
9.9 тис.ос
імміграція
17,6 тис.ос
населення
46,1 млн осіб
Розв'язання:
1)Додаємо
показник народжуваності та імміграції.
2)Віднімаємо
смертність та еміграцію.
3)46
100 + 472,7 + 17,6 - 762,7 - 9,9 = 45 817, 5 тис. = 45, 8175 млн осіб.
Відповідь: чисельність населення зменшиться
і становитиме
45,8
млн. осіб.
4.Розрахуйте
кількість населення країни,якщо відомо, що минулого року в ній проживало 50 млн
осіб, народ. 11 осіб на 1000 жителів, смертність - 9 осіб на 1000 жителів,
річна кількість емігрантів - 320 тис. осіб, іммігрантів - 220 тис. осіб.
Розв'язання:
Населення
збільшується за рахунок народжених та іммігрантів, а зменшується через
смертність та еміграцію.
1)Народилося
11 · 50 000 = 550 000. Померло 9 · 50 000 = 450 000.
2)50
000 000 + 550 000 + 220 000 - 450 000 - 320 000 = 50 000 000.
Відповідь:
кількість населення не зміниться.
ІІІ
2.9.
10
клас. Соціально-економічна географія
світу.
Тема 3. Світові природні ресурси.
1.Обчисліть
показник ресурсозабезпеченості країни кам'яним вугіллям (у роках) за такими даними:
загальні запаси кам'яного вугілля 1,5 млрд тонн, щорічний видобуток склав 50
млн тонн.
Розв'язання:
Ресурсозабезпеченість
= запаси / видобуток
1)1,5
млрд = 1500 млн
2)1500
млн / 50 млн = 30 років
Відповідь: ресурсозабезпеченість вугіллям
30 років.
2.Визначте
відсоток забезпечення України власною нафтою, якщо її потреби на рік становлять
50 млн т, а видобуток 4 млн т
Розв'язання:
1)50
=100%
4
=
х%
2)х=
4·100/50=8%
Відповідь: ресурсозабезпеченість нафтою 8%.
3.Визначте
ресурсозабезпеченість держави нафтою, якщо запаси складають близько 30 млрд.
т., при річному використанні 402млн т. Населення країни 54 млн осіб.
Розв'язання:
1)Ресурсозабезпеченість
= 30 000 млн т / 402 млн т = 74,63 років.
2)Ресурсозабезпеченість
= 30 000 млн т / 54 млн осіб = 555,56 млн т/особу
4. Скільки тонн залізної руди щодоби необхідно
металургійному заводу потужністю 6 млн. т прокату в рік, якщо для виробництва 1
т прокату витрачається 2 т залізної руди?
Розв'язання:
1)
6 млн.т : 365 днів = 16 432·2т =
32 876т/добу.
Відповідь:
для виробництва прокату заводу потрібно 32876т залізної руди щодоби.
ІІІ
Висновок
У процесі розв’язування
проблемних задач учні оволодівають досвідом творчої діяльності, тобто здатністю
знаходити свій оригінальний спосіб розв’язування для кожної нової задачі, спиратися
як на знання і вміння, що вже відомі, так і на здогадку, інтуїцію та
інтелектуальний рівень володіння навчальним матеріалом.На підставі
компетентнісного підходу знання мають
стати не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення
успішної самореалізації у соціумі,
облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо
навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в
неперервній освіті. Тому зміст
навчального матеріалу з географії
визначено з огляду на корисність
та потрібність його за межами школи.Географічні знання дають можливість кожній людині протягом усього життя
свідомо сприймати інформацію про розвиток і зміни в природі, господарстві,
суспільстві, житті населення. Сьогодні школярі мають не лише отримати
географічні знання, а й навчитись застосовувати їх в нестандартних життєвих
ситуаціях, активно адаптуватись до участі в житті суспільства.
Саме вміння розв’язувати географічні задачі перетворить
предметні географічні знання в уміння і практичні навички, розуміння та досвід.
А це стане основою підвищення загального рівня географічної компетентності
учнів і забезпечить їм можливість
навчитись використовувати набуті знання на практиці.
ІІІ
Додатки.
ФОРМУЛИ
ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ
ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ
— При
піднятті на 1 км температура знижується
на 6°С.
— До
20м в товщах порід температура однакова.
— Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні
100м.
— Тиск знижується на 10
мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.
— Нормальний тиск (0м над рівнем
моря) = 760 мм рт.ст.
— 1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км
— 1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3
км ≈ 111км
— Екватор ≈ 40 тис. км
— Всього
360º = 24 пояси
— 15º
= годинний пояс = 1 година
— 1º = 4хв
— Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність
— Похил річки = падіння / довжина.
— Падіння річки = висота витоку - висота гирла.
— Річний стік = витрати води · час (вимірюється в сек)
— Витрати води = поперечний переріз річки · швидкість
— Густота населення = к-ть населення /
площа
— Природний приріст = к-ть народжених – к-ть
померлих
— Сальдо міграції = к-ть іммігрантів –
к-ть емігрантів
— Рівень безробіття = к-ть безробітних /
трудові ресурси * 100%
— Трудові ресурси= зайняті + безробітні
— Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток
— Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення
ІІІ
Список
використаних джерел інформації
1.
Державний стандарт базової і повної
загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.
mon.gov.ua/
2.
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:
Географія. 6-9 класи. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. до якої внесені зміни
(Наказ МОН України № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних
програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», та надано гриф
«Затверджено Міністерством освіти і науки»).
3.
Покась Л. А. Шляхи формування
компетенцій у старшокласників на уроках географії / Л. А. Покась // Географія
та економіка в сучасній школі. – 2012. – № 6. – С. 2–6.
5.Тімець О.
Географічна освіта як основа формування життєвих компетенцій учнів [Текст] / О. Тімець // Географія та
основи економіки. – 2008. – № 6. – С. 2–4.
ІІІ
ІІІІ
ІІІ
Буклет проекту " Радіошкола FORT FM " 2007р
Немає коментарів:
Дописати коментар