конкурс класний керівник 2015 і вчитель року 2019

                                                                                                       

  Додаток 3.2

Опис виховної системи класу

Назва виховної системи «Формування особистості гімназиста на основі християнської моралі в контексті спеціальної виховної програми "Особиста гідність. Громадянська позиція. Безпека життєдіяльності»
Компоненти структури	Базові компоненти виховної діяльності спрямовані  на розвиток  та становлення особистості (ставлення до себе; ставлення до інших; ставлення до діяльності; ставлення до навколишнього світу).
орієнтаційно-цільовий компонент (стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання;  етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)	1.  Організація пізнавально-інтелектуальної діяльності учнів. 2.  Стимулювання здорового способу життя 3. Виховання на засадах християнської моралі та етнопедагогіки; 3.  Розвиток учнівського колективу, організація та стимулювання діяльності класного самоврядування на засадах моральності. 4.  Виховання культури спілкування, створення досвіду культурного проведення дозвілля. 5. Розкриття внутрішніх резервів дитини (колективу) для  самореалізації у  суспільстві.
гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент (досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті  педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)	Визначення та усвідомлення учнем власних особистісних якостей, емоційного світу, самооцінка потреб, визначення власної позиції в системі життєвих цінностей. Формування в учнів вмінь толерантного ставлення до інших людей на засадах поваги до їхніх прав та свобод; Підготовка особистості до активної діяльності в різних сферах; усвідомлення культурного різноманіття у світі, його багатогранності, розуміння себе як громадянина суспільства, члена спільноти, активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи.
організаційно-педагогічний компонент (педагогічні умови ефективності виховного процесу)	Основними педагогічними принципами ефективності даної системи роботи є  послідовність, логічність викладення матеріалу; використання  особистісно-орієнтованого та  індивідуального  підходу  до кожного учня.
практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)	Організаційними формами виховної роботи  з учнями  відповідно до програми є: тематичні виховні години, бесіди ( « Режим дня», «Правила поведінки»), дискусії і диспути («Друг – це друге я?», «Про смак і моду»), тренінги («Про шкідливі звички»), уроки пам'яті( про подію чи людину), станційна гра, усний журнал, конкурс малюнків/плакатів; комікси; рольові, ділові  та настільні ігри тощо.
діагностико-результативний компонент (очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування  системи)	Очікувані моделі поведінки свідомого громадянина, сприяють  розумінню понять  «громадянськість», «громадянська позиція». У змісті даної  системи виховної роботи зроблено акцент на формуванні таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей тощо.
Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи (якщо є)	Пізнавально-виховна діяльність особистості, що спрямована на формування її ціннісних орієнтацій, духовних цінностей, морально-вольових якостей, переконань, мотивів, потреб, цілей у сфері особистісно орієнтованого формування особистості.

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Додаток 3.3

ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

з розв’язання педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник

Тема досвіду	«Формування особистості гімназиста на основі християнської моралі та етнопедагогіки  в контексті спеціальної виховної програми "Особиста гідність. Громадянська позиція. Безпека життєдіяльності»
Автор	Виглінська Оксана Тимофіївна, класний керівник 3(7)-Б класу, вчитель географії
Сфера застосування	Учні 3 (7) – Б класу.   Співпраця з їхніми батьками та вчителями.
Актуальність	Організувати систему виховної роботи педагогічно вміло й компетентно з урахуванням вимог часу й можливостей школярів – досить складне завдання, адже вона вирішує завдання цілісного формування й розвитку особистості. У  сучасному житті приділяється багато уваги вихованню самосвідомості учнів, згуртуванню колективу  за допомогою колективних справ, участі у заходах, зорієнтованих на духовне становлення дітей, на формування їх активної цивільної позиції, що є необхідною  умовою  збагачення інтелектуального, творчого потенціалу вихованців, найбільш повного розвитку здібностей, талантів в інтересах самої особистості й суспільства.
Наукові концепції та теорії	Теоретичною основою є філософсько-соціологічне розуміння людської діяльності, форм соціальної поведінки людини у різних сферах, ставлення  до дитини як суб’єкта власної життєдіяльності.
Основна ідея	У базисі програми лежить ідея "допомога для самодопомоги", що розглядає людину як суб’єкт власного життя і передбачає формування у школяра вміння свідомо користуватися правами, бажання керувати своїм життям, здійснюючи моральний вибір, розвиваючи власні громадянські якості.
Технологія реалізації ідеї	Особистісно-орієнтований  та  індивідуальний   підхід   до кожного учня.  Сприяння самопізнанню, самореалізації, самоствердженню і самовдосконаленню особистості.
Форми, методи, прийоми, засоби	Виховні заходи об’єднують різні методи роботи: бесіду, тематичне малювання, мозковий штурм, роботу в групах, інформування, переконання, навіювання, роз’яснення, приклади, творчу майстерню, розв’язання життєвих ситуацій тощо.
Результат застосування	Виконання програми дасть змогу: забезпечити утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість; забезпечити утвердження толерантного світогляду, загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення до інших.  Це і забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності особистості, позитивна динаміка зростання рівня соціальної активності дітей.
Критерії ефективності	Системність, послідовність, логічність викладення матеріалу; використання  особистісно-орієнтованого та  індивідуального  підходу  до кожного учня.
Наукові джерела	1.    Спеціальна  виховна  програми "Особиста гідність. Громадянська позиція. Безпека життєдіяльності. 2.    Культура життєвого самовизначення. Середня школа. Метод. посіб. /  Наукове керівництво та редакція І.Д. Звєрєвої, - К. – 2003. – С. 86 – 97 (автор О.В. Безпалько). 3.    Форми організації дозвілля дітей та молоді: Метод. матеріали до тренінгу/ Упоряд.: В.В. Молочний, С.О. Моньков, О.В. Безпалько; За заг. ред. І.Д. Звєрєвої. – К.: Наук. світ, 2004.
Висновки	Шляхом впровадження інтерактивних технологій у виховання учнів за даною системою, ми досягли певних успіхів. Разом перебороли кризу адаптації п’ятикласників. Як результат: порозуміння в родині, взаємоповага, участь у шкільних конкурсах і  заходах. Кожен учень – це Особистість, яку ми повинні відчути серцем, підтримати в разі необхідності, вселити надію на щасливе майбутнє. Головне – створити в людині Людину. Для цього потрібно змінити свою свідомість, перейти на інший рівень.  Інакше подивитися на світ. Але тільки так можна і себе вдосконалити і допомогти іншим досягнути життєвого успіху.  Ми вчимося необхідним життєвим навичкам, щоб бути гармонійними особистостями.  Завдяки  дієвим методам виховання, сильному  бажанню перебороти поставлені  завдання – ми дружний клас.

.

                                                                                           

                                                                           

                                                                               ІІІІІІІІІ

                          Конкурс " Вчитель року 2019". м. Львів

Про організацію та проведення

 другого туру всеукраїнського конкурсу

«Учитель року – 2019»

Про організацію та проведення

 другого туру всеукраїнського конкурсу

«Учитель року – 2019»

Умови та порядок проведення

всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2019»

 

І. Загальні положення

 

1. Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2019» (далі – конкурс) проводиться на виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 року № 489 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року», відповідно до Положення про всеукраїнський конкурс «Учитель року», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р. № 638 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2018 р. № 370), наказу Міністерства освіти і науки України від 07.06.2018 № 603 «Про проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2019» у номінаціях: «Вчитель інклюзивного класу», «Географія», «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», «Французька мова», листа Міністерства освіти і науки України від 31.08 2018 р № 1/9-524 про умови та порядок проведення  всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2019» , наказу Департаменту освіти і науки Львівської держадміністрації від         №

 

2. Мовою конкурсу є державна мова. Допускається використання іноземної мови у номінації «Французька мова».

3. Участь педагогічних працівників закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти у конкурсі здійснюється на добровільних засадах. Викладачі закладів професійної (професійно-технічної) освіти беруть участь у конкурсі на загальних умовах.

У номінації «Вчитель інклюзивного класу» беруть участь учителі, які працюють у початкових класах з інклюзивним навчанням.

У номінації «Захист Вітчизни» беруть участь учителі, які викладають предмет для юнаків.

4. Для участі у першому турі конкурсу педагогічним працівникам необхідно:

у період з 17 вересня до 15 жовтня 2018 року зареєструватися на офіційній сторінці конкурсу у розділі «Реєстрація учасників» (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/konkurs-uchitel-roku/uchitel-roku-2019/reyestraciya-uchasnikiv); реєстраційна форма для ознайомлення (додаток 1);

        подати організаційному комітетові першого туру інформаційну картку (додаток 2).

5. Організаційні комітети першого туру конкурсу до 11 грудня 2018 року  подають організаційному комітету другого туру на поштову адресу  КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»     (вул. Огієнка, буд. 18 а, каб.  410, м. Львів, 79007)  такі документи:

подання на учасників другого туру із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, посади та місця роботи;

інформаційну картку конкурсанта із урахуванням змін, що відбулись у педагогічній та методичній діяльності вчителя від початку першого туру (додаток 2).

6. Номінації, в яких мінімальна кількість учасників, проводять Конкурс  тільки в  другий тур .

7 Другий тур конкурсу проводяться у грудні -  лютому місяці 2018 року   

 

 

ІІ. Конкурсні випробування

10. На всіх турах конкурсу проводяться такі випробування (додаток 4):

номінаціях «Вчитель інклюзивного класу», «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», «Французька мова»  – «Методичний практикум», «Практична робота», «Проект», «Тестування з фахової майстерності», «Урок»;

номінація «Географія» – «Дослідження», «Методичний практикум», «Практична робота», «Тестування з фахової майстерності», «Урок»;

11. Перший тур конкурсу проводиться у зонах, визначених оргкомітетом, за тим самим порядком, що і другий тур конкурсу. Кількість зон визначається оргкомітетом за результатами реєстрації учасників. При невеликій кількості учасників у номінації може проводитися відразу ІІ тур конкурсу.

          12. Конкурсні випробування розподіляються таким чином:

на відбірковому етапі в усіх номінаціях – «Методичний практикум»(20 балів), «Практична робота» (40 балів), «Тестування з фахової майстерності»(40 балів):

на фінальному етапі в номінаціях «Вчитель інклюзивного класу», «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», «Французька мова» проводяться конкурсні випробування «Проект» (40 балів) , «Урок»(60 балів);

у номінації «Географія» – «Дослідження» (40балів), «Урок» (60 балів).

13.Теми, завдання, питання конкурсних випробувань визначаються головою та членами журі, які забезпечують секретність завдань конкурсних випробувань до моменту їх оприлюднення.

 

ІІІ. Оцінювання конкурсних випробувань

 

14. Оцінювання конкурсних випробувань здійснюється за бальною системою та критеріями, затвердженими відповідним журі.

15. Оцінювання здійснюється особисто кожним членом журі, який вносить бали до оціночного листа, підписує та здає його секретареві журі одразу після закінчення кожним учасником відповідного конкурсного випробування.

16. Не допускається обговорення членами журі виступів учасників під час проведення та оцінювання конкурсного випробування.

 

ІV. Визначення переможців та лауреатів

 

17. У разі проведення першого та другого турів конкурсу в один етап переможець, лауреати та учасники відповідного туру визначаються на основі рейтингу, укладеного за загальною кількістю балів, одержаних під час усіх конкурсних випробувань туру.

18. При проведенні першого та другого турів конкурсу у два ( відбірковий  та фінальний) етапи учасники фінального етапу визначаються на основі рейтингу, укладеного за загальною кількістю балів, одержаних під час конкурсних випробувань відбіркового етапу. Переможець, лауреати та дипломанти відповідного туру конкурсу визначаються на основі рейтингу, укладеного за загальною кількістю балів, одержаних під час конкурсних випробувань всіх етапів конкурсу.

19. На другому турі конкурсу учасники фінального етапу у кількості 5 осіб визначаються на основі рейтингу, укладеного за загальною кількістю балів, одержаних під час конкурсних випробувань відбіркового етапу.

20. У випадку однакової кількості балів за результатами відбіркового етапу  перевага надається тому учаснику, який має вищий бал за конкурсне випробування «Практична робота».

У випадку однакової кількості балів за результатами  фінального етапу перевага надається тому учасникові, який має вищий бал за конкурсне випробування «Урок».

21. Рішення журі кожного туру конкурсу оформляються протоколами, які підписують голова та секретар журі.

22. Підсумок кожного туру конкурсу є колегіальним рішенням журі та не підлягає перегляду. У разі виникнення питань щодо результатів оцінювання конкурсних випробувань роз’яснення учасникам надає голова журі.

  23.Переможці та лауреати другого туру Конкурсу нагороджуються відповідними дипломами Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації.

 

3

V. Оприлюднення результатів конкурсних випробувань

 

24. Результати оцінювання конкурсних випробувань доводяться до відома учасників кожного конкурсного дня.

25. Зведені відомості кожного конкурсного випробування, рейтингові листи підписуються всіма присутніми членами журі й у сканованому вигляді розміщуються на веб-сайті інституту . www.loippo.lviv.ua

 

VІ. Громадське спостереження

26. З метою формування незалежного уявлення про хід конкурсу можлива присутність представників громадських організацій, засобів масової інформації (далі – спостерігачі).

27. Спостерігачі мають попередньо повідомити організаторів та зареєструватися у відповідному організаційному комітеті.

28. Під час конкурсних випробувань та процесу оцінювання в одному приміщенні можуть бути присутніми не більше двох представників від громадських організацій і двох – від засобів масової інформації.

29. Спостерігачі не можуть чинити вплив на перебіг конкурсу та його результати, перешкоджати проведенню конкурсу, відволікати учасників та членів журі тощо.

30. Висновок про перебіг конкурсу спостерігачі мають довести організаційного комітету другого етапу  у письмовій формі протягом одного дня після його завершення.

31. Члени організаційного комітету  та журі конкурсу сприяють спостерігачам у здійсненні їхніх повноважень.

 

В.о. директора                                           М.Кацюба