Методичні матеріали

                           

ІІІІ

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

               Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

                           

                                                                                    Кафедра

                                                               природничо-математичної освіти

     Інноваційні технології навчання на уроці географії

                                                               Методичні  матеріали ( творча робота)

                                                                             вчителя географії

                                                                      вищої кваліфікаційної категорії

                                                                             «старшого учителя»

                                                           Сокальської гімназії імені Олега Романіва

                                                                             Сокальського району

                                                                     Виглінської Оксани Тимофіївни

                                                                                 Науковий консультант

                                                                             Старший викладач кафедри

                                                                       природничо-математичної освіти

                                                                Зінкевич Мирослав Володимирович

                                                   2012

                                                   Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….с.3

Розділ І. Інноваційні технології в освіті………………………………………с.5

1.1 Технології інтерактивного навчання на уроках географії……………...с.6

1.2 Інформаційні технології ( мультимедія) як різновид інновації на

      уроках географії…………………………………………………………...с.11

Розділ ІІ. З досвіду застосування інтерактивних технологій на

                уроках географії……………………………………………………с.14

2.1 « Загальна географія» 6 клас…………………………………………….с.15

Висновки…………………………………………………………………….….с.21

Бібліографія…………………………………………………………………….с.23

Додатки………………………………………………………………………....с.25

                                              Вступ

Загальновідомо, що найбільших успіхів у будь-якій сфері діяльності досягають люди, які мають високий інтелектуальний творчий потенціал. Сучасна система освіти має забезпечити підтримку обдарованих дітей і молоді, розвиток у них задатків і здібностей, формування навичок самоосвіти та самореалізації особистості, сприяти мотивації навчання. Нова система освіти України входить у світовий простір за допомогою нових освітніх технологій.

У перекладі з грецької «технологія» означає «сукупність способів переробки матеріалів, виготовлення виробів і процеси ,що супроводять їх». «Техно» означає

«майстерність»,а «логія»-« вчення», « слово»[15,с.425].

Технології в навчанні з’явились давно. Скільки існує навчальний процес, стільки існують і технології  здобуття знань. Ще 400 років тому Ян Амос Коменський висловив ідеї про технологічні напрямки в освіті. Це він, по суті, вперше запропонував правильно визначати мету й засоби її досягнення у праці « Велика дидактика». Пізніше в працях багатьох педагогів знаходимо приклади технологій, які можна вважати інноваціями того часу:Й.Гебарта , Дж. Дьюї, А. Дистерверга, Й. "Песталоцці, В.Сухомлинського. Термін « педагогічні технології в навчанні» згадується ще в 20-ті роки ХХст. Технології  в навчанні географії висвітлюються сьогодні в багатьох статтях географічних журналів « Географія та основи економіки в школі»(Київ), « Географія»( Харків), часопису « Краєзнавство. Географія. Туризм».

 На уроці потрібно, щоб вчитель не допускав розумового ледарства, яке В.Сухомлинський вважав « небезпекою,що морально калічить людину», щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним. Вчитель має постійно стимулювати в  учнів прагнення піднятися вище того, що вже досягнуто. Для цього треба поєднувати комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність усіх, без винятку, учнів шляхом взаємовпливу вчитель – учень – учні – вчитель[2,с.12].

Основна мета географічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності. Завдання вчителя сьогодні – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Як це зробити? Шляхом

 впровадження  інновацій на уроці географії в поєднанні з традиційними методами навчання. Такий підхід сприяє розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Діти психологічно краще готуються до сприйняття невідомого, нового для них, й це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню їх  як особистостей, таких моральних якостей ,як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість[4,с.16].

               Розділ І.  Інноваційні технології в освіті.

Новітніми підходами до організації навчання у сучасній школі є застосування різноманітних інноваційних технологій.

Термін « інновація» походить від англійського слова «innovation», що в перекладі означає « введення інновацій»(нововведень). В педагогіці виникли інноваційні технології[5,с.12].

Інноваційні технології – це цілеспрямований системний набір прийомів і засобів організації  навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Звідси виникла ідея « активного навчання», тобто, такого навчання, коли учень є суб’єктом  навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем, що розвиває творче мислення.

Як правило, інновації виникають в результаті спроб вирішити традиційну проблему новим способом, тоді і народжується нова якість , яка несе новаторський сенс. Це дає підставу стверджувати ,що інноваційний процес–це       вмотивований,цілеспрямований  свідомий процес створення, освоєння, використання та поширення сучасних ідей ( теорій, методик, технологій тощо). Інновації – це нововведення у змісті, методах, прийомах і формах навчання.  Тому,щоб розв’язати завдання перетворення учня з об’єкта педагогічного впливу в суб’єкт навчання, необхідно використовувати такі  інноваційні методи навчання:

Інтерактивне навчання,інформаційно-телекомунікаційні технології( мультимедія), творчі завдання, нестандартні уроки, дискусії, ігри тощо. Педагогічна інновація - процес створення, поширення й використання нових засобів (нововведень) для розв'язання тих педагогічних проблем, які до цього розв'язувались по-іншому[6, с.8].

      1.1 Технології інтерактивного навчання

                          на уроках географії

Інтерактивне навчання – це навчання, побудоване на основі спілкування та взаємодії,  що реалізуються і в технологіях, і в методах, і в організаційних формах. Мова йде про саме про процес спілкування, в якому відбувається обмін інформацією, вміннями, досвідом між учнями та вчителем або учнем та учнем. За О.І. Пометун, суть інтерактивного навчання полягає в тому , що «навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання в співпраці), де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють ,що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють»[8,с.32].

Головною метою інтерактивного навчання є підготовка особистості до реального життя, формування громадянської позиції, перехід від особистості учня, що само ідентифікується, до особистості, яка само реалізується. Інтерактивні технології стимулюють потребу учня в реалізації свого потенціалу,освітні та розвивальні цілі виступають як супутні. Використання інтерактивного навчання дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації( до90%); навчання орієнтоване, на відміну від  традиційного, не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння,застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень активності. Учитель виступає як рівноправний партнер учнів, виконує організаційні та консультаційні функції. учителя охоплення великого обсягу.

Як правило, сучасна система навчання вимагає від учителя охоплення великого обсягу інформації, вона орієнтована на рівні « знання» і « розуміння». Це підштовхує  педагога до використання в основному пасивних методів навчання. В середньовіччі використання пасивних методик було виправдане. Учитель мав можливість передати весь обсяг відомої на той час інформації з будь-якого предмета своєму учневі. У сучасному світі ситуація кардинально змінилася. Неможливо одній людині знати все, навіть у якійсь вузькій царині знання. До того ж численні факти містяться в пам’яті комп’ютера. Учні ж повинні мати цілком інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати і відстоювати особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Такі підходи до навчання не є повністю новими для української школи. Розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях В.Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів 70-80-х р.р.(Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є.Ільїна, С.Лисенкової та інших).

Існує досить значна кількість підходів до класифікації інтерактивних технологій. У посібнику «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання»( О. Пометун, Л.Пироженко) пропонується , наприклад, така класифікація:

·                                                                     Технології кооперативного навчання;

·                                                                     Технології колективно-групового навчання;

·                                                                     Технології ситуативного навчання;

·                                                                     Технології опрацювання дискусійних питань.

В.В.Мельник пропонує такі інтерактивні методи: тренінг, інсценування, ділові ігри, «мозковий штурм», диспут, робота в парах, малих групах, мікрофон.

З власного досвіду роботи можу сказати, що інтерактивні технології на уроці географії дають можливість урізноманітнити урок.

За роки роботи в школі я мала змогу працювати з різними учнями, в своїй роботі намагаюся не лише вчити конкретного предмету, а й розвивати самостійність і творчу активність учнів. Для цього застосовую різні методи і прийоми навчання, враховуючи індивідуальні здібності учнів: спостереження, бесіди, картографічний, математично-статистичний, метод експерименту. Поряд з традиційними,  активними методами навчання в своїй роботі  використовую такі інтерактивні методи: « чомучка», бліц - опитування , кооперативне навчання, «коло ідей», « мозковий штурм», експрес-тест, « дерево рі-шень», « асоціативний кущ» або « гронування ».

В школі засвоюються не лише знання і вміння, що є традиційною метою уроку, але також правила і норми поводження в суспільстві, формуються соціальні компетенції, здійснюється підготовка до виконання соціальних ролей у суспільстві. Враховуючи все вище зазначене, хочу відзначити те, що в своїй роботі  особливу увагу приділяю вивченню об’єктів , явищ і процесів, що оточують учнів у їх повсякденному житті. Намагаюсь приділяти увагу не лише засвоєнню понять, причинно-наслідкових зв’язків , закономірностей, а й можливості використання знань, отриманих в школі, для розв’язання реальних життєвих ситуацій.

Саме тому в своїй роботі намагаюся дотримуватися ще одного важливого принципу – доступності навчання та індивідуального підходу до учня. Дієвим засобом навчання географії  є  робота учня  з географічними картами, яка дає можливість формувати в учнів просторову уяву.

    Реалізую проблему формування творчої особистості учнів шляхом      систематичного виконання на уроках різноманітних творчих завдань, послідовного ускладнення форм роботи, постановки творчих навчальних проблем, залучення учнів до роботи в групах, спрямування діяльності учнів на досягнення максимального результату роботи. Відповідно навчання стає розвивальним, пізнання - продуктивним, а ставлення учнів до роботи на уроці – емоційно позитивним, творчим.

У своїй педагогічній  практиці  використовую роботу в групах. Є діти, які вчаться краще, слухаючи лекції, інші – читаючи книги чи розглядаючи карти, а є такі, яких потрібно заохочувати особисто. Діти різні і мають різні вміння та здібності. Неможливо розкритись учневі, якщо нагороджувати його лише за відтворення почутого, а , застосовуючи нові педагогічні методи, можна допомогти йому у розвитку мислення, одночасно навчаючи його поважати думку інших з метою досягнення спільної мети. Позитивним моментом таких уроків, на  мою думку , є те , що всі учні беруть активну участь  в роботі, зацікавлені своїми колегами, досягають спільної мети. Щоб дійти згоди, вони мають прислухатись один до одного, задавати запитання, просити допомоги в разі потреби.Намагаюсь ненав’язливо сприяти тому , щоб учні вчилися добросовісно виконувати роботу, допомагати  іншим. Користь від такої співпраці мають як здібні учні , так і такі учні , яких в класі зазвичай не помічають. Для того , щоб такий урок був вдалим ,  організовую роботу учнів, зокрема чітко окреслює мету та план завдань.

На уроках географії часто використовую проблемні ситуації – це ускладнена задача , яка може вивести учня на формулювання проблеми, спрямовує його до пошукової роботи. Проблемне завдання повинно ґрунтуватись на тих знаннях і вміннях , якими учні володіють. У своїй роботі  використовую  й таку модель інтерактивного навчання як критичне мислення , бо , на  мою думку, така методика дозволяє розвивати творчі риси особистості учня, дає дитині відчуття успіху.  На такому уроці створюється атмосфера співробітництва учнів і вчителя, а почуття розкутості дає можливість учням  засвоювати знання, формувати вміння і навички і розкриває здібності учнів. В роботі  часто використовую  різноманітні прийоми мислення, самостійної роботи, роботи з картографічним матеріалом, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування , асоціації, узагальнення і конкретизації. Постійно активізую пізнавальні інтереси учнів та організовую їхню самостійну пізнавально – творчу роботу. Створюю проблемні ситуації, висуваю гіпотези, застосовую прийоми « мозкового штурму», « гронування», проводжу презентації, практичні роботи, екскурсії в природу. Проводжу нестандартні уроки , такі як  уроки- конкурси,  уроки- дискусії,  уроки – дослідження, уроки – мандрівки, дидактичні ігри, уроки програмованого контролю, робота з « німою картою». Зокрема , ігрові форми роботи дають добрі результати серед дітей 6-7 класів. Гра належить до визнаних  (активних ) методів навчання та виховання учнів. Її цінність полягає в тому , що в ігровій діяльності освітня, розвивальна та виховна функції тісно пов’язані і взаємодіють одна з одною.  Спеціально створюю гру за правилами з метою навчання та виховання дітей, бо в дидактичній грі завдання ставиться через правила. Правильне проведення вчителем географії дидактичної гри забезпечується чіткою організацією: формулюванням мети гри, з’ясуванням  кількості гравців добиранням дидактичних матеріалів для проведення гри, плануванням часового чинника, підбиттям підсумків.  Використовую дидактичні ігри на уроках закріплення і вдосконалення знань, вмінь та навичок, це допомагає учням добре підготуватись до тематичного контролю з географії.

              1.2 Інформаційні технології( мультимедія) як

                      різновид  інновацій на уроці географії

Останніми роками інформаційні і телекомунікаційні технології  посіли своє постійне місце в навчальному процесі. Комп’ютер у навчанні – це особливе джерело географічної інформації, що дає змогу більш глибоко освоювати географічний матеріал.  Тому і є важливим процес активізації інформаційно-телекомунікаційних технологій у навчальному процесі за допомогою формування пізнавальних інтересів учнів під час вивчення географії. Комп’ютерне навчання набуло сьогодні широкого розповсюдження,й інтерес до нього весь час зростає. Воно зацікавлює учнів своєю оригінальністю, отримання задоволення від самого процесу спілкування з комп’ютером і результативності в здобутті географічних знань. Комп’ютер стає надійною основою для розвитку географічної освіти і культури. Головна перевага комп’ютерів як засобу навчання полягає в тому,що вони дають учням велику та різноманітну інформацію: демонструють за короткий час процеси, що в реальних умовах проходять упродовж місяців, років і навіть століть. Усе це має велике значення для географії, яка вивчає складні природні і суспільні системи[17].

Комп’ютерні технології застосовуються в Україні в середніх навчальних закладах приблизно впродовж останніх десяти – п’ятнадцяти років. З’явились такі поняття як «мультимедія», «Інтернет», «дистанційна освіта», «єдиний інформаційний простір» і т. ін. Та варто знати,що комп’ютерне врятує вчителя від  усіх проблем, які є сьогодні в розвитку географічної освіти. Комп’ютер – лише механізм для обробки та передачі інформації, досить складний, але все ж механізм[3,с.18].

Що таке мультимедія? Це нова технологія, сукупність прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання,передачі аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт-дисків. Вчителю географії достатньо вміти користуватися комп’ютером, знати обмежений набір тексту для завантаження програми та її запуску. Для учнів необхідно мати навички спілкування з комп’ютером – уміння вводити інформацію та набирати на клавіатурі відповіді на питання, передбачені програмою. Мій невеликий досвід в комп’ютерному навчанні підтверджує, що застосування комп’ютерів як додаткових допоміжних засобів навчання географії поряд із традиційними ( підручник, карти, слово вчителя та ін.) дає позитивні результати. Як найбільш перспективні  можна виділити такі напрями використання комп’ютерів у навчанні географії:

·                                                                     Імітаційне географічне моделювання різних процесів і явищ;

·                                                                     Організація географічних дидактичних ігор;

·                                                                     Створення банків даних, що містять різноманітну інформацію, необхідну для розв’язання навчальних проблем;

• Створення презентацій та учнівських проектів.

Впровадження в шкільну практику інноваційних технологій, зокрема  мультимедія, вимагає від педагога творчого мислення, орієнтації на різнобічний розвиток учнів. Комп’ютер передає географічні знання за допомогою різних схем, діаграм, висловів, цифрових показників. Використовую комп’ютер на уроках географії , як інструмент дослідницької роботи, як джерело додаткової інформації з предмета, як спосіб самоорганізації праці і самоосвіти. Так, на етапі перевірки домашнього завдання ( тема « Гідросфера» , 6 клас ),  за допомогою комп’ютера перевіряю виконання домашнього завдання у всього класу за короткий проміжок часу ( 5-7 хв.) і усуваю типові помилки. На етапі засвоєння нового матеріалу  демонструю навчальну тему на слайдах презентації у вигляді опорних схем ( ЛОС ). Умовою досягнення позитивних результатів на етапі закріплення нових знань  застосовую тестові завдання, створені у системі Eazy Quizzi, які можуть працювати на будь-якому комп’ютері, незалежно від установленої на ньому операційної системи.

На уроках географії  часто використовую електронні навчальні підручники з метою полегшення сприйняття та осмислення  явищ навколишнього світу, як форму заочної подорожі материками, країнами, національними парками. Так , у 8 класі  використовую ППЗ ( педагогічний програмний засіб) « Атлас України» 8-9 клас ( 2004 р), у 10 класі – електронний підручник « Економічна і соціальна географія світу» а також мультимедійний підручник для 8 класу « Фізична географія України» видавництва « Нова Школа» ( м. Рівне ). Сучасні учні, оволодівши роботою на комп’ютері, охоче допомагають  мені  у підготовці до уроків, активізують свою пізнавальну діяльність і проявляють творчий підхід до вивчення географії. Учні  самостійно створюють електронні презентації у програмі Power Point, їх роботи я систематизувала згідно навчальних програм, зібрала змістовну підбірку учнівських презентацій з курсу географії для 7 класу « Географія материків і океанів» та « Економічної та соціальної географії світу» для 10 класу.

Для власного вдосконалення і з метою самоосвіти  навчалася на курсах і отримала сертифікат « Інтел – навчання для майбутнього» у 2005 році.

В кабінеті географії є комп’ютер, який я  використовую на уроках і для створення банку електронних презентацій, тестових завдань, роботи з програмою «Eazy Quizzi». Актуальні теми сьогодення вибираю із засобів масової інформації, методичних журналів, системи Інтернет, створюю відеотеку фільмів серії «Золотий Глобус».

  Розділ ІІ. З досвіду застосування інтерактивних  технологій

                                    на уроках географії

Cучасний урок мусить не лише нести учням максимум інформації, але навчати вчитись, використовувати діалог, моделювати ситуації, вільного обміну думками, авансуванні успіху. Такі зміни можливі при застосуванні активних та інтерактивних технологій. Намагаючись зацікавити дітей географією, максимально наближаю їх до навчального процесу. Сучасні  учні одержують ззовні масу інформації. Тому одноманітні уроки знижують їх активність. Від вміння вчителя поєднувати різні методи і прийоми індивідуальної і групової роботи, спрямовувати навчальну діяльність на пробудження творчої думки, фантазії, логічного мислення. Інтерактивні вправи допомагають вивчити проблемний матеріал, позбутися пасивності учнів, що звикли одержувати готові знання. На своїх уроках намагаюся залучити дітей до уявних подорожей та експедицій, діти стають мандрівниками і геологами, метеорологами та гідрологами; на уроках учні можуть  стати капітаном чи штурманом корабля далекого плавання, пілотом, екскурсоводом, політиком, екологом чи соціологом, журналістом. Знання, здобуті самостійно і передані товаришеві , є міцними і переконливими. Інтерактивна взаємодія учнів і вчителя виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим,однієї думки над іншою. Учні вчаться бути демократичними, спілкуватись, приймати виважені рішення. Уроки з використанням інтерактивних технологій подобаються учням, хоча спочатку  вони ставляться до них насторожено. З часом вони захоплюються, в них пробуджується інтерес та мотивація навчатися самостійному мисленню. Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів , використовую такі інтерактивні технології: робота в парах, робота в малих групах,синтез думок, коло ідей, мікрофон, мозковий штурм, дерево рішень, імітаційні ігри, рольова гра. Пропоную методичну розробку уроку географії  з використанням інтерактивних технологій.

«Загальна географія» 6 клас.

Тема:                         ПОГОДА, ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ.СЛУЖБА ПОГОДИ.

                                                                                                «В осінній час сім погод у нас:

                                                                                  Сіє, віє, туманіє, шумить, гуде і зверху йде».                                                                                                                                                                                   

                                                                                                          ( народна мудрість)

Мета

·                                  Поглиблення та систематизація знань про погоду та її елементи;

·                                 Формування практичних вмінь аналізувати і пояснювати причини             зміни погоди;

·                                 Розвиток навичок аналізу спостережень за погодою та моделювання конкретних ситуацій;      

·                                 Формування вмінь розв’язання проблемних завдань.

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: робота в групах з використанням інтерактивних технологій та логічних опорних схем(ЛОС)

Завдання: на основі вивченого матеріалу закріпити базові поняття про атмосферу,її будову, елементи погоди, навчитись встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами, складати опорний конспект уроку у вигляді ЛОС, змоделювати синоптичну карту України, зробити висновок у вигляді «Дерева рішень».

Обладнання: підручник,тема2 «Атмосфера»,§25, атлас ст..22-23, «Фізична карта півкуль», атлас ст.29 «Будова атмосфери», настінна карта світу,комп’ютер, мультимедійна презентація уроку, логічні опорні схеми(ЛОС), магнітна дошка, магніти, роздатковий матеріал: контурна карта України,умовні знаки стану погоди, кольорові стікери, маркери, учнівські зошити, заготовка на плакаті «Дерево рішень».

Очікувані результати:

Ø                                          Учні називають основні ознаки показників стану атмосфери – температури повітря(t⁰), атмосферного тиску(Р), вітру, руху повітряних мас(ПМ);

Ø                                          Пояснюють зміни температури повітря і тиску з висотою, причини виникнення вітру;

Ø                                          Розрізняють види хмар і опадів;

Ø                                          Аналізують графіки,діаграми, карти, показують на карті світу місця «погодних рекордів»;

Ø                                          Складають опорний конспект у вигляді ЛОС;

Ø                                          Оцінюють вплив явищ погоди на життя і діяльність людини;

Ø                                          За допомогою роздаткових матеріалів моделюють синоптичну карту України за описом погоди для конкретного дня року.

Д / З: §25, опорний конспект в зошиті.

                                                  Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань – проводиться у вигляді географічного диктанту, фронтального опитування учнів, вправ і задач, шляхом постановки проблемних запитань і пошуку, вирішення проблемних ситуацій. Результат роботи га уроці оформляється у вигляді «Дерева рішень» на плакаті, який прикріплений на магнітній дошці. В роботі на уроці використовуються ЛОС з мультимедійної презентації на комп’ютері.

1. Контроль і корекція знань з попередньої теми – проводиться у  вигляді географічного диктанту .

                               Географічний диктант « Перевір себе»         

1.Атмосфера це: А)водна оболонка Землі; Б) повітряна оболонка Землі; В) тверда оболонка Землі?

2. На якій висоті проходить верхня межа атмосфери: А) 15 км; Б) 300км; В) 55км?

3. З яких шарів складається атмосфера?

4. Назвати основні чинники розподілу сонячного тепла на поверхні Землі.

5. Назвати день зимового сонцестояння: А) 23 вересня;Б) 22 грудня; В) 21 березня; Г) 22 червня?

6. Що таке вітер?

7. Назвати одиниці виміру та прилади для таких показників:

Ознаки погоди	Одиниці вимірювання	Прилад
Температура повітря	бали	флюгер
Атмосферний тиск	м/с	термометр
Сила вітру	Мм.рт.ст.	На око
хмарність	Градуси С0	барометр

2.Перевірка роботи і коригування помилок проводиться методом взаємоперевірки.

ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

 Розповідь вчителя про хід роботи на уроці, учні в групах опрацьовують матеріали підручника, карт, додаткову інформацію і головні ідеї записують на кольорових стікерах, які потім закріплюють на плакаті «Дерево рішень».

1. Фронтальна бесіда, робота в групах.

Учні об’єднуються в групи: 1-«Атмосфера», 2-«Амплітуда», 3-« Барометр»,

                                               4-« Хмари», 5-«Синоптики».

За допомогою слайдів на мультимедійній дошці аналізуємо склад і будову атмосфери, характеризуємо температуру повітря, її зміну з висотою, причину виникнення теплових поясів Землі.

2.  Мультимедійна презентація, слайди № 1,2,3,4, вправи з учнями.

« Юний дослідник» - учні показують на карті світу місця min. І max. t0С повітря, повідомляють цікаві факти про нагрівання поверхні Землі.[див. додатки,ст.29 ]

«Геоматематичний практикум», ( задача).

Якою є висота гори, якщо біля її підніжжя t0C =+220С, а на вершині t0C = -80С?

Розв’язок: 1) +220 – (-80) =300; 2) 300 : 60 =5 км = 500м ( висота гори).

3. Мультимедійна презентація, слайд №5,« Атмосферний тиск».

«Геоматематичний практикум», (задача).

Яким є атмосферний тиск (Р) на висоті  200 м над рівнем моря?

Розв’язок : 1) на 100м – 10мм.рт.ст                            2) 760 мм.рт.ст – над рівнем моря

                         На 200м  - х мм.рт.ст                                   760 – 20 =740 мм.рт.ст

х = 200 х10 : 100 =20 мм.рт.ст

4.Мультимедійна презентація, слайд №6, «Вітри».

« Юний дослідник» - на фізичній карті світу учні показують райони мусонів, пасатів, «кінські широти» і

« ревучі 40-ві», « полюс вітрів». [див. додатки, ст. 29 ]

5. Мультимедійна презентація, слайд  №7, «Циркуляція атмосфери» - аналізуємо властивості повітряних мас (ПМ ), райони їх поширення, види рухів ПМ, райони циклонів та антициклонів.

6. Мультимедійна презентація, слайд №8, « Вологість повітря» - аналізуємо водяну пару у повітрі, способи її вимірювання, залежність кількості водяної пари від t0C повітря.

7. Мультимедійна презентація, слайд №9, « хмарність» - аналізуємо види хмар, визначаємо хмарність.

8. Мультимедійна презентація, слайд № 10, « Атмосферні опади» - аналізуємо причини утворення опадів, їх види, прилади вимірювання кількості опадів.

« Юний дослідник» - на карті світу учні показують «полюс вологості», «полюс посушливості».

9. Мультимедійна презентація, слайд № 11, « Живі барометри» - розповідь учнів про рослини і тварини-барометри. [див. додатки, ст. 30 ]

ІІІ. «Творча лобораторія».

Перед учнями поставлено проблемне завдання : створити синоптичну карту України за допомогою роздаткового матеріалу, теоретичних знань, роботи на уроці. Завдання виконує група «Синоптики», визначається час виконання роботи. Решту учнів класу формують «Дерево рішень»,прикріплюючи на ньому кольорові стікери з відповідями. Результати роботи групи «Синоптики» розміщується на вершині «Дерева рішень», група розповідає про свою роботу, учні класу аналізують синоптичну карту, формулюють висновок уроку.

Загальні висновки про ефективність проведеного уроку.

Такий вид діяльності на уроці географії дає результати, якщо в процесі вивчення цілої теми від початку використовувати окремі прийоми, запропоновані мною. Тема «Атмосфера» досить складна, насичена термінологією, формулами, закономірностями. Загалом, це великий обсяг навчального матеріалу. Для кращого розуміння всіх явищ атмосфери стараюсь формулювати в учнів причинно-наслідкові зв’язки, де вони вчаться бачити причину явища і шукають його наслідок. Дуже помічними в роботі для мене і учнів є логічні опорні схеми (ЛОС ) ,які учні вчаться складати і записують в робочі зошити. Це дає їм можливість бачити конкретний етап уроку і тему в цілому стисло, а за допомогою так схем їм легше формулювати свою відповідь.

                                                 Висновки

Двадцять перше століття кидає виклик усьому, що нас оточує. Стрімко міняється техніка і технології, і щоб встигнути за запаморочливими новинками, щоб не відчувати себе викинутим за борт сучасного життя,треба постійно вчитися. «Навчання» стає категорією, яка супроводжує людину протягом усього її життя. Як іти в ногу з часом, як у погоні за новим не розгубити вже накопичений позитивний досвід? Що значить навчати по-справжньому? Напевно, немає однозначної відповіді на ці питання. У світовій практиці існує безліч рецептів справжнього навчання. Але всі вони так чи інакше стосуються одних постулатів,які нам добре знайомі в тому чи іншому вигляді. Гордон Драйден з цього приводу сказав: « Ідея – це нова комбінація старих елементів. Немає нових елементів, є тільки нові комбінації». Тобто новизна  методик в інтеграції добре знайомих елементів педагогічних методик і прийомів,що в цілому формують цікавий, ефективний підхід. Нічого не падає з неба просто так. Навіть нинішня велика кількість методичної літератури принципово не рятує. Це чужа праця, а треба пропустити її через себе. Поки на практиці, на своєму уроці не проведеш той чи інший методичний прийом,то як можна зрозуміти його ефективність? Робота вчителя – це постійно вчитися самому. Досягнути професіоналізму можна спілкуванням з більш досвідченими колегами, самоосвітою, читанням і ретельним опрацюванням спеціальної педагогічної та методичної літератури. Учитель,який перестає працювати над собою,перестає бути цікавим для учня. Здавалося б, ну що нового можна знайти в географії? Усі материки давно відкриті, усі куточки природи описані, все враховано і збалансовано. Підручник географії знаєш краще, ніж родинний альбом… Але природа живе і розвивається,вона не стоїть на місці.                                           

На сучасному етапі розвитку суспільства перед школою постає завдання формування творчої особистості. Це висуває нові вимоги щодо організації діяльності учнів на уроці, які передбачають застосування інноваційних методів і прийомів. Вчитель має шукати і застосовувати конкретні види діяльності, які б допомагали йому досягти мети. Кожен урок має бути творчим актом, в якому і педагог,і учень з однаковим задоволенням пориваються на пошуки істини.

Урок – продукт творчої діяльності вчителя і учнів. Особливостями сучасного уроку є пріоритет у навчанні на розвиток особистості активного учня – учня-дослідника, учня-доповідача. За наявності величезної кількості інноваційних технологій актуальними, на мою думку, є інтерактивні форми організації навчальної діяльності учнів: уроки-дослідження, мандрівки, рольові ігри, семінари, тощо. Інтерактивні методи навчання цінні ще й тому,що сприяють успішному формуванню в учнів комплексу позитивних ділових якостей.

ü                                                                  Здатність швидко адаптуватись і групі, що зайнята виконанням спільного для всіх завдання;

ü                                                                  Вміння встановлювати особисті контакти, обмінюватися інформацією, формулювати та висловлювати свою точку зору;

ü                                                                  Вміти правильно організувати та розподілити роботу;

ü                                                                  Вміння аналізувати  та оцінювати свої дії;

ü                                                                  Здатність висувати ідеї,пропозиції, проекти;

ü                                                                  Готовність іти на ризик, приймати нестандартні рішення;

ü                                                                  Вміння цінувати та продуктивно використовувати робочий час.

Вибір того чи іншого методу навчання,його використання залежить від мети уроку, його змісту,майстерності вчителя, його кваліфікації. Тому на уроці повинні займати своє місце різні методики. Лише органічне їх поєднання забезпечить бажаний результат.

                                  Список використаних джерел

1. Андрєєва В.М., Шматько О.Є.Урок географії в сучасних технологіях. - Видавнича група «Основа» ,2006-176с.( Б-ка журналу «Географія»; Вип. 11(35))

2. Бабенко Г.В.Моделювання успішного навчального середовища як засіб розвитку творчої компетентності учнів // Географія, 2006-№9(61)).- с. 10-14.

3. Гуревич В.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях. – К.: Освіта України,2006. -390с.

4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Книга вчителя географії : Довідково-методичне видання / Упоряд. Н.В.Бескова, В.М. Проценко. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – с.16.

5. Дичківський І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К.: Академвидав. – 2004. –с. 280.

6. Інноваційна діяльність педагога: від теорії до успіху: Інформаційно-методичний збірник / Упоряд. Г.О. Сиротенко – КП: ПОІППО, 2006.

7. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Методичний посібник / Укл. О. Пометун, Л. Пироженко – К.: АПН,2002.

8. Корнєєв В.П. Технології в навчанні географії. – Харків: Вид. група « Основа»,2004.

9.Корнєєв В.П. Освітні технології в процесі вивчення географії // Географія, 2006 -№20(72)). – с.2-9.

10.Корнєєв В.П. Використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у навчанні географії //Географія, 2008 - №3(103)). – с. 4-6.

11. Малая О.І. Інтерактивні та ігрові форми навчання на уроках географії // Географія, краєзнавство,туризм. – 2002. - №3.

12. Пєхота О.М. Освітні технології: Навчально-методичний посібник. –К.: А.С.К.,2001. –с.256.

13.Пометун О., Піроженко Л. Сучасний урок.Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004.

14. Портенко Л.І.Використання інтерактивних методик на уроках географії // Географія, 2006 - №5 (57)). – с.5-7.

15. Словник іншомовних слів. –К.: наукова думка, 2000, - с.665.

16. Сучасні шкільні технології. Ч.2 /  Упоряд. І.Рожнятовська, В. Зоц. – К.: Ред. Загальнопед. Газ., 2004. – 128с. – ( Б – ка « Шкільного світу»).

17. Урок географії. Від класики  - до сучасних технологій / За ред.. Корнєєва В.П. – Х.: Вид. група « Основа», 2006. – 176с. ( Б –ка журналу « географія». Вип. 6 ( 30)).

                          

                                                                                  

                                                                               

                                                                                     

                                                                                                                                                            Додаток Б.( рекомендований)

      Додаткова інформація до уроку.

             6 клас тема «Погода,її елементи. Служба погоди».

 1.Атмосферний тиск пов’язаний з температурою кипіння будь-якої рідини.

 Чим він нижчий, тим швидше закипає рідина. На висоті близько 20 км кипіння настає при + 370 , тобто може закипіти й кров. Тому космонавти у польотах перебувають у герметичних кабінах або носять скафандри.

2. « Полюс спеки» нашої планети знаходиться поблизу лівійського міста Тріполі, там термометр показав у затінку + 57,80С! Це абсолютний рекорд температур суходолу. У Долині Смерті ( США ) - + 570С.

3.  « Полюс холоду»  міститься в центральній частині Антарктиди на вершині льодового купола поблизу станції " Восток". Тут було зафіксовано найнижчу температуру планети - -89,20С!

 4. « Полюс вітрів» Землі знаходиться на берегах Землі Аделі в Антарктиді. Швидкість вітру тут перевищує 100 км/год.

5. « Кінські широти» – це великі безвітряні зони, розташовані за областями пасатів у Північній і Південній півкулях. Цю назву дали іспанські моряки, які перевозили зі Старого світу до іспанських колоній коней, бо там ( в Америці) їх не було. Коли кораблі іспанців потрапляли в зону штилів, вітрила провисали, рух припинявся, запасу кормів не вистачало, багато коней гинуло, і їх викидали за борт.

 6. «Ревучі 40-ві» –  це широти 400 пд. ш. у Південній півкулі, де дмуть сильні західні вітри і шторми,особливо у південній частині Індійського океану.  

7. « Полюс вологості» – наймокріше місце земної кулі – Черапунджі – невеличке індійське селище у перед гір"ї Гімалаїв. Тут щороку в середньому випадає понад 12 тис. мм опадів (це понад 10 млн. відер на гектар!).

 8. « Полюс посушливості» – у чілійській пустелі Атакама. Дощів тут взагалі не буває Вологість вимірюється десятими частками міліметра, вона утворюється з ранкових туманів. Посуха тут триває вже понад 400 років!

 9. « Рослини-барометри»:

•кульбаба – перед негодою її квітки закриваються, а коли рослина відцвіла , на місці суцвіття утворюється пухнаста кулька, яка , відчуваючи негоду, складається, немов парасолька;

•лугова конюшина – чутливо реагує на тепло, вологу, зміну атмосферного тиску: до негоди вона складає свої листка і схиляє голівки;

10. « Тварини – барометри»:

•павуки – не переносять вологості, тому ранком вони з"являються тоді, коли нема роси, Побачивши павука ввечері , можна сміливо очікувати гарну погоду наступного дня;

•жаба – якщо озерні жаби вилізли на берег – це на дощ;    

                   

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

                                        ВИДИ ДИКТАНТІВ

 Словникові, вибірково-розподільчі, творчі, диктанти-переклади.

Приклади:

А) розподіліть зображені умовні знаки корисних копалин за групами – паливні, рудні, нерудні;

Б) розмістіть назви тварин за природними зонами;

В) з перелічених нижче слів випишіть такі, що стосуються теми «Гори»; ( вибірковий)

Г) закінчити схему «Води суходолу»;( вибірково-розподільчий)

Д) диктант-тест словниковий – написати тлумачення термінів або навпаки, є тлумачення, а вказати що то за термін.

                                    ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

Навчальні( тренувальні)                                      Підсумкові

     Визначити ГП                                                Складання описів чи   

  (закріплення   знань,                                    характеристика об’єктів

формування і тренування умінь)

                    ЕТАПИ УРОКУ  -  ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Постановка навчально-виховного завдання.

2. Ознайомлення з навчальними засобами, необхідними для виконання роботи.

3. Надання інструкцій з оволодіння прийомами навчаотної роботи і оформленню результатів роботи.

4. Підбиття підсумків.

5. Завдання додому.

                   ПРИЙОМИ  НАВЧАЛЬНОЇ  РОБОТИ

1. Порівнювати.

2. Зіставляти.

3. Робити розрахунки.

4. Складати характеристики за планом.

5. Встановлювати залежність.

6. Працювати з картою.

            НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

1.підручники

2. географічні атласи, контурні карти.

3. робочі зошити, зошити для практичних робіт.

4. словники-довідники.

5. хрестоматії.

6. методичні посібники для вчителя.

7. наочні посібники ( настінні карти, таблиці, колекції)

8. програми комп’ютерної підтримки.

ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ – це провідні ідеї, які пронизують собою весь навчально-виховний процес.

                              ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ

1.науковості.

2. систематичності і системності.

3. свідомості і активності навчання.

4. зв’язок навчання з життям.

5. доступності навчання.

6. індивідуального підходу до учнів.

7. наочності.

8. міцного засвоєння знань, умінь і навичок.

9. емоційності.

10. виховного характеру навчання.

11. краєзнавчий.

                                      ВИДИ КОНТРОЛЮ

                                    ( залежно від ситуації)

1. Попередній – на початку вивчення теми, для з’ясування рівня підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу( усне опитування, географічний диктант).

2. Поточний – на початку уроку,  для виявлення знань з попереднього матеріалу або наприкінці уроку для з’ясування ефективності роботи учнів на уроці ( усно, географічний диктант, перевірочні роботи з картою, тестовий контроль).

3.Тематичний – під час вивчення невеликої теми або підтеми.

4. Підсумковий – наприкінці вивчення великої теми.

                    ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ГЕОГРАФІЇ

1. словесні ( вербальні) методи – бесіда, лекція, доповідь, інтерв’ю.

2. практичні методи.

3. спостереження.

4. дослідницько – експериментальний.

5. конструювання та моделювання.

6. екскурсійно – туристичний.

7. вивчення різноманітних джерел географічних знань.

8. картографічний.

                 ФОРМИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ГЕОГРАФІЇ.

1. Гурток ( 10 – 15 учнів).

2. Географічний клуб.

3. Географічне товариство.

4. Краєзнавчий музей.

                                 КОМП’ЮТЕРНЕ НАВЧАННЯ

1. навчальні програми.

2. програми – тренажери.

3. контролюючі програми.

4. імітаційно – моделюючі програми.

5. програмні дидактичні ігри.